- зарити
- —————————————————————————————зари́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
зарити — див. заривати … Український тлумачний словник
запорпати — аю, аєш, док., перех., розм. Те саме, що зарити … Український тлумачний словник
заритий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зарити. ||Який зарився. || зари/то, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
позаривати — а/ю, а/єш, док., перех. Зарити все чи багато чого небудь, усіх чи багатьох … Український тлумачний словник
закопувати — закопати 1) (кого що в що, у чому й без додатка зробивши заглиблення й поклавши в нього кого / що н., закидати зверху чимось сипким), заривати, зарити, загрібати, загребти, у[в]копувати, у[в]копати, у[в]ривати, у[в]рити, у[в]грібати, у[в]гребти… … Словник синонімів української мови
ЗАРИТЬСЯ. — Образовано путем сращения возвр. частицы ся с общесл. зарити, производным с помощью суф. ити от сущ. заря или зара. Зариться «разжигаться, смотреть на что либо со страстным желанием овладеть им» … Этимологический словарь Ситникова